Кептенський ярус
Система/ Період |
Відділ/ Епоха |
Ярус/ Вік |
Вік (млн років) | |
---|---|---|---|---|
Тріас, T | Нижній/Ранній, T1 | Індський, T1i | молодше | |
Перм, P | Лопінгій, P3 | Чангсінзький, P3c | 251,902 | 254,14 |
Вучапінзький, P3v | 254,14 | 259,1 | ||
Гваделупій, P2 | Кептенський, P2c | 259,1 | 265,1 | |
Вордійський, P2w | 265,1 | 268,8 | ||
Роудський, P2r | 268,8 | 272,95 | ||
Цисуралій, P1 | Кунгурський, P1k | 272,95 | 283,5 | |
Артинський, P1art | 283,5 | 290,1 | ||
Сакмарський, P1s | 290,1 | 295,0 | ||
Ассельський, P1a | 295,0 | 298,9 | ||
Карбон, C | Верхній/Пізній, C3 | Гжельський, C3g | древніше | |
Підрозділи Тріасової системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік[1]. | ||||
Кептенський ярус (кептен, англ. Capitanian) — геологічний вік або ярус пермського періоду. Це найпізніший або останній із трьох підрозділів гваделупської епохи або серії. Кептенський період тривав від 265.1 до 259.1 мільйонів років тому. Йому передував вордійський, а за ним — вучапінзький.[2]
Наприкінці цієї стадії відбулося значне масове вимирання, яке було пов'язане з гіпоксією та окисленням океанів і, ймовірно, викликане виверженнями вулканів, які спричинили Емейшансткі трапи.[3] Це вимирання може бути пов'язане з набагато більшим пермсько-тріасовим вимиранням, яке відбулося приблизно через 10 мільйонів років.
Кептенський ярус описаний Джорджем Берром Річардсоном у 1904 році. Назва походить від Капітанського рифу (Capitan Reef) в горах Гвадалупе (Техас, США). Кептенський ярус вперше був визначений як стратиграфічний підрозділ гваделупської епохи в 1961 році[4]. Ярус був доданий до міжнародної шкали часу ICS у 2001 році[5].
Початок кептенського ярусу визначається як місце в стратиграфічному літописі, де вперше з'являються скам'янілості конодонтів виду Jinogondolella postserrata. Глобальний еталонний профіль для цієї стратиграфічної межі розташований на Ніппл-Гілл на півдні гір Гвадалупе в Техасі.
Верхня частина кептену (початок вучапінгу) визначається як місце в стратиграфічному записі, де вперше з'являється вид конодонтів Clarkina postbitteri postbitteri.
Кептенський ярус був частиною часу, коли в Європі було відкладено Цехштейн.[2] Він є ровесником старого європейського регіонального саксонського ярусу. У східній області Тетіса кептен перекриває регіональний мургабський ярус, мідійський ярус і нижню частину лайбінського ярусу. У Росії капітан дорівнює нижній частині регіонального сєвєродвинського ярусу.
Ізотопи вуглецю в морському вапняку кептенського ярусу показують збільшення значень δ13C. Зміна ізотопів вуглецю в морській воді відображає охолодження глобального клімату.[6]
Це кліматичне похолодання могло спричинити вимирання наприкінці кептенського періоду видів, які жили в теплій воді, таких як більші фузулініди (Verbeekninidae), великі двостулкові молюски (Alatoconchidae і ругозові корали, а також Waagenophyllidae.[7]
- ↑ Chart/Time Scale : [англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
- ↑ а б Gradstein, F.M.; Ogg, J.G. & Smith, A.G.; 2004: A Geologic Time Scale 2004, Cambridge University Press
- ↑ Bond, D. P. G.; Wignall, P. B.; Joachimski, M. M.; Sun, Y.; Savov, I.; Grasby, S. E.; Beauchamp, B.; Blomeier, D. P. G. (14 квітня 2015). An abrupt extinction in the Middle Permian (Capitanian) of the Boreal Realm (Spitsbergen) and its link to anoxia and acidification (PDF). Geological Society of America Bulletin. 127 (9–10): 1411—1421. Bibcode:2015GSAB..127.1411B. doi:10.1130/B31216.1. ISSN 0016-7606.
- ↑ Glenister, B.F. & Furnish, W.M.; 1961: The Permian ammonoids of Australia, Journal of Paleontology 35(4), pp 673—736.
- ↑ Glenister, B.F.; Wardlaw, B.R.; Lambert, L.L.; Spinosa, C.; Bowring, S.A.; Erwin, D.H.; Menning, M. & Wilde, G.L.; 1999: Proposal of Guadalupian and Component Roadian, Wordian and Capitanian Stages as International Standards for the Middle Permian Series, Permophiles 34: pp 3–11.
- ↑ Isozaki, Yukio; Kawahata, Hodaka; Ota, Ayano (2007). A unique carbon isotope record across the Guadalupian–Lopingian (Middle–Upper Permian) boundary in mid-oceanic paleo-atoll carbonates: The high-productivity "Kamura event" and its collapse in Panthalassa. Global and Planetary Change. 55 (1–3): 21—38. Bibcode:2007GPC....55...21I. doi:10.1016/j.gloplacha.2006.06.006.
- ↑ Isozaki, Yukio; Aljinović, Dunja (2009). End-Guadalupian extinction of the Permian gigantic bivalve Alatoconchidae: End of gigantism in tropical seas by cooling. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. 284 (1–2): 11—21. Bibcode:2009PPP...284...11I. doi:10.1016/j.palaeo.2009.08.022. ISSN 0031-0182.
- GeoWhen Database — Capitanian
- Upper Paleozoic stratigraphic chart at the website of the subcommission for stratigraphic information of the ICS